- співчування
- -я, с.Те саме, що співчуття.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
співчування
Смотреть что такое "співчування" в других словарях:
вчування — вчува/ти, вчува/тися, вчу/ти, вчу/тися, вшано/ваний, вшано/вування, вшано/вувати, вшано/вуватися див. учування, учувати, учуватися і т. д … Український тлумачний словник
співчування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
вмлівання — вмліва/ти, вмлі/лий, вмлі/ти, вмо/вити, вмо/витися, вмовка/ти, вмо/вкнути, вмо/влений, вмовля/ння, вмовля/ти, вмовля/тися, вмовча/ти, вмо/вчування, вмо/вчувати, вможли/вити, вможли/влений, вможли/влення, вможли/влювання, вможли/влювати, вмо/кнути … Український тлумачний словник
принцип — у, ч. 1) Основне вихідне положення якої небудь наукової системи, теорії, ідеологічного напряму і т. ін. || Основний закон якої небудь точної науки. •• У при/нципі в основному, в загальному. 2) Особливість, покладена в основу створення або… … Український тлумачний словник
спочування — я, с., рідко. Те саме, що співчуття, співчування … Український тлумачний словник
умовчування — (вмо/вчування), я, с. Дія за знач. умовчувати … Український тлумачний словник
співчуття — (чуйне ставлення до чиїх н. переживань, горя), співчування, жаль, жалість, жалощі, жаління … Словник синонімів української мови
відмовчування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
вмовчування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
замовчування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
